Відео дня
Які ризики несуть рослинні дієти
Які дефіцити поживних речовин можуть негативно впливати на ментальне здоров’я, роз’яснила нутриціологиня, медична психологиня Леся Сак.
Напевно, кожен із численних різновидів вегетаріанства – аж до веганства та веганського сироїдіння – з’явився у пошуках відповіді на питання: "Як харчуватись правильно?" Та не всі ці рішення є вірними, свідчить сучасна наука. Так, зокрема, твердження про те, що наші предки харчувалися самою лише рослинною їжею й почувалися прекрасно, не знаходить підтверджень:
• по-перше, якість та протяжність життя давніх збирачів суттєво відрізнялося від сучасних людей;
• по-друге, спроможність перетравлювати рослинну їжу у Homo Sapiens та їхніх пращурів відрізняється так само, скажімо, як сучасні селекціоновані солодкі сорти яблук від кислої яблуні-дички.
Еволюція пристосувала людський організм так, що цілу низку нутриєнтів він ефективно сприймає лише з продуктів тваринного походження. Тотальна відмова від них негативно впливає на здоров’я, і серед іншого – згубно діє на роботу мозку.
Чого не вистачає?
Найчастіше дефіцитні стани спричинені нестачею таких нутриєнтів:
• Білок. Насамперед, його обмаль у меню адептів сироїдіння. Бо правду кажучи – людина адаптована до споживання підготованих, денатурованих протеїнів. До речі, Річард Ренгем, автор книги "Запалити вогонь. Як кулінарія зробила нас людьми" висунув гіпотезу, згідно з якою "хомо" стали "сапієнсами" саме за рахунок приготування їжі. Антрополог припускає: на перетравлювання більше не потрібно було втрачати таких колосальних енергетичних ресурсів, як це було раніше, що й дозволило розвинути мозок.
• Залізо. Двовалентне залізо, що міститься у м’ясі, печінці тощо за рахунок генетично обумовлених механізмів засвоюється краще, ніж одновалентне, яке міститься в рослинних продуктах.
• Цинк. Цей елемент, потрібний для захисту клітин нервової системи та низки інших надважливих процесів, можна знайти як у морепродуктах, м’ясі, яйцях, молочних продуктах, так і в зернових та бобових культурах. Серед лідерів за вмістом цинку – гарбузове насіння. Та ось яка прикрість – для того, щоб отримати необхідну мозку кількість мінералу, насіння доведеться гризти, як білочка, чи не пів дня; крім того, у різноманітних зернах містяться фітинові кислоти, які зв'язують цинк та інші корисні нутриєнти, й перешкоджають їхньому засвоєнню.
• Вітамін В12. Його можна відшукати у водоростях. Та знову ж: на відміну від вітаміну, що міститься у продуктах тваринного походження, рослинний із трудом перетворюється на ту форму речовини, яка здатна досягнути клітин мозку. На тлі дефіциту вітаміну В12 розвивається фолієводефіцитна анемія, яка провокує дегенеративні розлади нервової системи.
• Жири. Наразі згадаємо хоча б про славетні "омега-3" жирні кислоти. В рослинних оліях їх всього нічого, на відміну від жирної риби. Риба, припускають, також відіграла значну роль в еволюції людства. Відтоді, як наші предки навчилися рибалити, вони отримали достатньо "будівельного матеріалу" для розвитку мозку, спроможного виконувати складні когнітивні завдання.
Що відбувається?
Нестача згаданих речовин призводить до системного дисбалансу в організмі, через що виникають депресивні та тривожні стани. Понад те, такі дефіцити можуть стати поштовхом до того, щоб "розбудити" генетичні психічні захворювання, аж до шизофренії.
Та й сама по собі надмірна зосередженість на дотриманні нетрадиційного стилю харчування може провокувати занепокоєння, яке, на жаль, із легкістю переростає у харчові розлади, які потім вдається подолати тільки за допомогою психолога.
Отже, висновок із усього зазначеного може бути тільки один – перш ніж вдаватися до радикальних харчових експериментів, слід порадитися зі спеціалістом, який роз’яснить можливі наслідки та перспективи. Або ж тоді, коли принципи будь-що переважатимуть, – регулярно навідуватися до лікаря, аби мати можливість вчасної медикаментозної корекції дефіцитних станів.